Дикань (Кочубей) Наталія Іванівна – доктор геологічних наук, провідний науковий співробітник відділу геогогій антропогену Інституту геологічних наук НАН України. Народилася 30 липня 1951 року в м. Телаві (Грузія).
Закінчила географічний факультет Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Працювала в інституті «Союзгазпроект» на проектуванні багатьох трасс магістральних газопроводів України, Бєларусі (Сургут-західний кордон СРСР, Івацевічі-Долина), Західного Сибіру (Сургут-Тобольск), компресорних станцій (Україна, Бєларусь, Арменія, Західна Сибір). Закінчила аспірантуру Інституту геологічних наук НАН України по спеціальності «Палеонтологія і стратиграфія», у 1981 р. захистила кандидатську дисертацію на тему «Умови формування та стратиграфія лиманних відкладів зони каналу Дунай-Дніпро» (керівник – академік НАН України В.Г.Бондарчук). Закінчила Київську морську школу водолазів ДОСААФ СРСР (м. Киів), брала участь у підводних та наземних дослідженнях на північно-західному шельфі та узбережжі Чорного моря при проектуванні траси каналу Дунай-Дніпро. Учасник чорноморського геологічного рейсу на ОДС «Фадей Бєллінсгаузен» ГС ЧПЧФ (1978 р.), морської експедиції на Білому морі по програмі сумісних досліджень з ПІНРО ім. Н.Книповича (м. Мурманськ) (1987 р.). У 2004 р. захистила докторську дисертацію на тему «Четвертинні остракоди України».
Сфера наукових інтересів: мікропалеонтологія (викопні та сучасні, морські й прісноводні остракоди), теоретична палеонтологія (систематика, таксономія, еволюція остракод), біостратиграфія морських і континентальних відкладів за остракодами, палеогеографія антропогену й пліоцену. Член Українського Палеонтологічного товариства. Брала участь у Міжнародних сесіях четвертинної комісії INQUA (Київ, 2001; Уфа, 2002), Другій Міжнародній конференції “Interfaces against pollution” (Угорщина, 2002), Міжнародній конференції “Biological Processes Associated With Impact Event” (Кембридж, 2003), сесіях ВПТ (м. Москва, 1988, 2003), нарадах з вивчення четвертинного періоду (м. Москва, 1994; м. Смоленськ, 2002), конференції “Проблемы кайнозойской палеоэкологии и палеогеографии морей Северного Ледовитого океана” (м. Мурманськ. 1989). Автор 52 друкованих праць, з них чотири монографії.